Я не претендую на лаври автора цієї книги, але від себе хочу додати. Якщо ти на роздоріжжі, у депресії, у глухому куті - зроби добру справу. Просто так. Безкорисливо. І світло в кінці тунелю з'явиться. Не за помахом чарівної палички, а просто тому, що твій настрій зміниться. Із депресивно неконструктивного він стане творчо умиротвореним. Перевірено на собі.

Я нікому не допомагаю в ситі часи. Спрацьовує прагматизм бізнесмена - якщо ти здоровий, ти завжди зможеш заробити на шматок хліба. А ось зараз, коли здоровим молодим, працездатним перекрито доступ до роботи, потреба допомогти з'являється з підсвідомості. Не даю гроші. Привожу продукти. Шию маски. Дивлюся у вдячні очі та заряджаюся енергією. Чомусь це завжди відбувається наприкінці робочого тижня… Раптом чіпляє пост БФ "Парасолька" у стрічці, і ти просиш адресу того, хто потребує… Так навіть не важливо, що ти в іншому місті. Для пориву зробити добро це не перешкода. Зараз усе можна купити на відстані. А коли обираю продукти, картинку для вишивки на масці, то роблю це як для своїх дітей.

І ростуть потім у мене у дворі квіти краще. І не буває депресій. І бізнес виходить на новий виток… Може, це тому, що комусь у цьому світі стало з моєю допомогою легше вірити в хороших людей? А може, це природний відбір - для того, щоб допомагати іншим, тобі дається більше заробляти?...

...Директорка дитячого будинку, з якою я давно на зв'язку, сказала під час останньої зустрічі (по секрету), що в усіх, хто їм допомагає, справи в житті йдуть добре)...

Так. Робити добро хотілося б тихо. Без розголосу. Але - я пишу цю статтю з надією, що, прочитавши її, ви захочете спробувати зробити те саме. Повірте - добро ЗАВЖДИ повертається!) І його безмежно багато в кожному з нас. А дарувати його шалено приємно!!

Побалуйте себе такими емоціями, і світ для вас стане кращим!

Ваша Олена.