Але людина до всього звикає й у всьому намагається знайти щось добре. Ми починаємо займатися домом, дітьми, собою. Повертаємося до давно забутих хобі. Ходимо в гості до друзів (якщо в нас є ці самі друзі);) у вихідні, замінюючи цим подорожі та розважальні місця. Хтось стає більш товариським, а хтось більш господарним.

У нас удома часто збираються друзі. І це чудовий спосіб підштовхнути себе до прибирання дому). Гостей хочеться зустрічати в усеозброєнні. Я думала, що тільки в мене так. Але… Може “яка йшла таких і знайшла”, та тільки тепер ми ходимо одне до одного по черзі - кожна господиня (або навпаки - не господиня))) хоче мати привід для наведення ладу…

І тут з’являється термін “генеральне прибирання” або новорічна інтерпретація “прибирання перед Новим Роком”. У нас це зазвичай починається зранку. Чоловік займається двором. Донька своєю кімнатою. А мені залишається весь інший дім))...

Не люблю це робити, коли гості на порозі. А в інший час - не виходить. Навіть у карантин. І ось уже гості ось-ось у нас, а я нечесана, домиваю підлогу в коридорі, запихую останні знайдені не на своєму місці лахи в шафу, принагідно заглядаючи в духовку, щоб не пригорів пиріг, і підганяючи доньку, яка в процесі прибирання виявила давно не читану книжку й зависла в ній…

Ну не люблю я такого.

Звісно, можна сказати “Та що ти за господиня така!? Та щодня потрібно прибирати все! Та як так можна жити!?...” Але хоч би що ви казали, такі як я є. І нам теж хочеться чистоти й затишку без додаткових зусиль. І вихід мною знайдено. Я довіряю генеральне прибирання своїм співробітницям. Я просто працюю у своїй сфері, а вони у своїй. І в них це чудово виходить.

Придивіться до нас. Може, і у вас усе з нами вийде?;)

Ваша Олена.